Недавно у новинній стрічці серед маси інформаційного сміття знайшла таку притчу:
Троє
чоловіків котили каміння. Одного з них запитали:
-
Що ти робиш?
Він
витер піт з чола і відповів:
-
Горбачусь.
Підійшли
до другого і запитали:
-
А ти що робиш?
Він
закатав рукава і діловито сказав:
-
Гроші заробляю.
Запитали
третього:
-
А що робиш ти?
Він
подивився вгору і сказав:
-
Храм будую.
Простий наочний приклад, що життя наповнене сенсом тільки у того, хто має
мету зробити свій внесок у щось. Не просто заробити гроші чи зробити видимість
для людей, що "От, я працюю", а реально зробити щось вартісне. Навіть
якщо воно вартісне тільки для нього.
Наша реальність залежить від нашого сприйняття, світ
міняється разом з нами. І це не звичайні пафосні слова. Згадайте, коли у вас
був дуже поганий і дуже хороший день. Які абсолютно різні, навіть
протилежні думки "двіжували" у вашій голові, а з ними змінювалось
все, що вас оточує від "все погано, я не зможу себе реалізувати, йду поїм" до "у мене появилась нова ідея, треба за це випити" (як
приклад, інтерпретація у кожного своя).
Йду, покладу першу цеглину для
будівництва свого внутрішнього храму, для початку.

Немає коментарів:
Дописати коментар